Мені 32 роки. Я з міста Харкова. Працювала вчителькою. У мене є чоловік і двоє дітей, семи і двох років. Ми жили в мікрорайоні Салтівка, який росіяни активно обстрілювали. 

24 лютого ми бачили зі свого вікна, як летіли ракети, чули вибухи. Ми спустилися в підвал, і майже весь день не виходили з нього. 

Зникло світло, вода, опалення. Не було зв’язку. Ми два тижні сиділи в підвалі. Не могли ні помитися нормально, ні поїсти гарячої їжі. Діти не могли погуляти на вулиці. 

Мій син дуже постраждав психологічно. Йому потрібна кваліфікована допомога. У нього стрес і сильний страх.

Чоловік пішов служити, а я з дітьми на його авто виїхала до родичів у Кременчуг. Ми добиралися два дні. Спали і їли в автомобілі. 

Згодом переїхали в Тернопільську область. Там мешкають ще одні родичі. Вони надали нам будинок. Ми жили в ньому два місяці. Зараз знаходимося в Сумській області. 

Віримо в нашу перемогу. Сподіваємося, що все буде добре, що всі близькі будуть живі й здорові.