Коли розпочалися бойові дії у 2014 році, у нас бахали жахливо. Спочатку ми з сусідами нічого зрозуміти не могли, повиходили з квартир і стояли біля під'їзду, а вони бахали.
Дім наш, дякувати Богові, не постраждав. Водопровід перебивали і тоді машинами підвозили технічну воду.
Звичайно, все це позначилося на здоров'ї. Було дуже страшно, які нерви це можуть витримати? Багато болячок людям ця війна принесла.
Нас, пенсіонерів повністю підтримував Рінат Ахметов. Я одержувала від нього гуманітарну допомогу. Постійно він нам продукти давав, ми тільки ними харчувалися.
Ми зараз рідним не можемо нічим допомогти, навіть просто побачитись. У мене сестра в Докучаєвську, її донька хворіє дуже, не ходячи. А я не можу поїхати провідати, хоч це зовсім поряд.
Хочеться мирного неба, щоб був війни, щоб робота була в людей і нормальне життя.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.