Я з Миколаївської області, з міста Снігурівка. Проживаю з сином, йому 20 років. У нього інвалідність, він паралізований. Мені 55 років. Коли почалась війна, ми були з сином вдвох. Дуже важко мені було. Сиділи в підвалі.
Шокувало, що люди, з якими ми жили все життя, перейшли на ту сторону і нас зрадили.
Коли були в окупації, то була гуманітарна криза. Ми не брали рашистську допомогу. А коли нас звільнили, то пішло багато гуманітарки. І продукти від Фонду Ріната Ахметова отримували, і грошову допомогу. Усім дякуємо за підтримку.
Коли нас звільнили – це був найщасливіший день у нашому житті.
Головне – щоб був мир, і наші солдати повернулися додому.
