Історії, які ви нам довірили
«Ми навчилися розрізняти звуки снарядів, що вилітають, від тих, що падають»
Війна – це позбавлення. Втрата малої батьківщини. До війни в мене була стабільність у житті. Рідні та близькі були поруч. Коли почалася війна, почалися поневіряння та втрати. З’явився страх за батьків і за сина, за колег, які змушені працювати під час обстрілів. До речі, тоді ми навчилися розрізняти звуки снарядів, що вилітають, від тих, що падають.
Розмови були тільки про одне: як не потрапити під раптово початий обстріл. Плюс обговорювалися проблеми, що з’явилися, з водопостачанням через аварії, викликані руйнуванням. Взагалі у 2014 році Макіївка була наполовину порожньою, транспорт працював погано.
Ми переїхали до Маріуполя. Зміна місця проживання в зрілому віці завжди складна. Це і знімне житло за наявності затишного будинку на батьківщині, і втрата батьків, і розрив відносин із друзями. Але при цьому малоймовірно, що я повернуся додому, коли війна закінчиться.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
