Інна Вікторівна з ностальгією розповідає, що проживала на найкрасивішій вулиці Гуляйполя. Вона не очікувала, що щасливе життя земляків зруйнують бойові дії. Не вірилося, що над будинками будуть літати «Гради» й розриватися неподалік. Після того, як з чоловіком побачили у своєму дворі осколки вирішили, що треба виїжджати. Вона вірить у перемогу України та надіється, що найближчим часом вдасться повернутися додому.