Дар’ї важко згадувати початок повномасштабної війни - пам’ять витіснила найстрашніші моменти. Родина в пошуках безпечного місця виїхала в село на Київщині, але опинилася в пастці: ночі в підвалах під звуки вибухів, наближення ворога, брак продуктів і постійний страх. Зараз Дар’я живе в одному з районів Києва, який також постійно потерпає від обстрілів, але не дозволяє страху керувати життям. Каже, що навіть після найстрашнішої ночі, життя триває. Сили дають близькі люди та улюблена справа, і віра - що страждання обов’язково скінчаться і настане мир.