Перший день війни я згадую як трагедію для всієї нашої нації. Я відчула шок і жах. Найстрашніше – це ракети над головою. Ми не виїжджали. Ми на свої очі бачили і прильоти, і ракети, і без вікон залишалися.

Я в декреті, вагітна була. Звісно, це стрес, зараз грудна дитина на руках.

Вся країна сиділа без світла. Але ми - народ сильний, віримо в наші ЗСУ. Я впевнена, що ми переможемо. Усе переживемо, і кацапів переживемо. Я бажаю, щоб вони відчули все, що відчувають наші рідні.

Ми українці – це саме головне. Ми нікого не боїмося і не будемо боятися. Нікуди виїжджати не будемо - це наша рідна земля, і ми будемо себе захищати до останнього.