«Усі труднощі можна перебороти, але в мене душа болить, що християнин пішов війною на християнина», - розповідає Ніна Косуненко з Гуляйполя. Вона постійно молиться та просить Бога, щоб в Україні відновився світ. Коли в місті почалися військові дії, то вона з родиною постійно, навіть у будинку, ходили одягненими, щоб на початку обстрілу можна було одразу бігти до підвалу. Майже десять днів вона з рідними просиділа в підвалі. Там була маленька внучка і вона дуже боялася, почала трясти й Ніну Петрівну, тож вони вирішили виїжджати. Каже, що коли вони виїжджали, то були шоковані і не усвідомлювали, що з ними відбувається. Вдома залишили все господарство, курей, качок та поїхали до Запоріжжя. Там їх дали притулок добрим людям і вони вже живуть майже три місяці. Після дуже сильних обстрілів, у будинку жінки розбило дах та вікна. І зараз вона не знає, чи їй буде куди повертатися після війни.