Домнікія Хрипун із Новоданилівки перебувала на початку війни в абсолютному шоці: снаряд упав просто у двір, будинок пошкодило. Перший місяць, згадує жінка, всі ходили «як зомбі» — не страх, а повна розгубленість. Рятуючись, родина виїхала до Польщі, але душею тягнулася додому. Коли повернулися, села уже майже не було — лише обгорілі коробки будинків і знищені городи. Те місце, де мали зустрічати старість, перетворилося на чорну пляму на карті. Домнікія зараз живе в Запоріжжі й каже: у свої 70 може робити лише одне —  тримає лад навколо себе. Бо навіть крихта порядку повертає життя.