Сім’я Маргарити Анатоліївни прожила місяць в окупації, але через інтенсивні бойові дії довелося виїхати до Запоріжжя. Героїня розповідає, що обстріли були такі сильні, що боялися навіть у підвалі. В місті не стало продуктів та води, лишатися було вкрай небезпечно й ситуація з кожним днем все важча. Рідні жінки дотепер лишаються в Пологах і вона намагається всіляко їх підтримати та сподівається на краще.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: