Вони прожили у Харкові все життя. Наталя Василівна відсвяткувала ювілейні 70, Володимир Іванович – розміняв дев'ятий десяток. Подружжя і в кошмарному сні не могли уявити, що, доживши до глибоких сивини, виявляться без свого кута. Переживши найстрашніші дні під обстрілами в Харкові, вони блукають країною і мріють лише про одне – повернутися додому до мирного Харкова… Хоч у їхній квартирі розбиті всі вікна, зате стіни поки що цілі…