У перший день повномасштабної війни Євгенія Валеріївна приїхала до Гуляйполя, сподіваючись, що там буде спокійно. Але у місті розпочалися сильні бойові дії, та 10 березня їй довелося переїхати до Запоріжжя. Підтримкою для жінки було те, що вся сім’я була поруч. Героїня вірить, що незабаром настане перемога і страх війни припиниться.