Мені 37 років. Я жив із сім’єю в місті Василівка Запорізької області. Служив у поліції. 27 лютого виїхав на чергування в село Білозерка. Довелося затриматися там на тиждень, бо наступного дня росіяни ввійшли у Василівку. 

Спочатку я з сім’ю виїхав у село до батьків. Там були комунікації, а у Василівці зникло світло й вода. Під час обстрілів ховалися в погребі. Було страшно за життя дітей. До літа не ризикували виїжджати. 

Ми двічі намагалися виїхати, але нас не пропускали, бо автомобіль був оформлений на батька. Виїхали з третьої спроби: батько провіз нас через блокпости, а сам повернувся.

Зараз живемо у родичів у Запоріжжі. Надіємося на якнайшвидше закінчення війни. Хочеться, щоб настав мир, щоб діти жили в безпеці.