Маргарита Олександрівна розповідає, що з перших днів повномасштабного вторгнення в Гуляйполі було відносно спокійно, але з кінця лютого почалися обстріли, снаряди пролітали над головою. Жінка пригадує, що в місті закрилися магазини, не стало продуктів. Спочатку пристосовувалися жити без світла та води, а через кілька тижнів виїхали до Запоріжжя.