Мене звати Костя, мені 10 років. Я живу з мамою та старшою сестричкою. Ми з Херсону, зараз живемо в Полтаві. Тут гарно, але ми досі не можемо звикнути до тиші. Я навчаюся в школі, люблю грати в комп'ютерні ігри, дивитися відеороліки. У нас є кіт.

Ми жили в окупації, деокупації та під постійними обстрілами. Боявся виходити надвір, спали у ванній, у підвалі, у тамбурі. Бувало не спали зовсім. Не було світла, води, газу.

Потім переїхали до Полтави. Тут мамі доводиться багато працювати, щоб щось купити. Я часто її не бачу, почуваюся самотнім. 

Мрію про мир, щоб люди не хворіли, щоб всі жили в добробуті. Щоб не було жодної війни, щоб люди перестали плакати і страдати.