Мені 51 рік. Я живу в місті Снігурівка Миколаївської області. Воно було в окупації. Через тиждень від початку війни я з донькою, зятем і внучкою виїхала в Дніпро. У грудні ми повернулися додому. 

Про початок війни дізналася від доньки. Вона зателефонувала мені з Миколаєва. Я не могла повірити в це. 

Ми виїжджали на своєму авто. Зробили на ньому напис «діти» і повісили білі ганчірки. Окупанти зупиняли нас на блокпостах, перевіряли документи. 

У Дніпрі ми отримували гуманітарну допомогу й соціальні виплати. Сусіди допомагали. Донька і зять працювали. 

Ми досі чуємо вибухи з Херсону. Хочеться, щоб швидше закінчилася війна. Мріємо про перемогу.