Зоя – бібліотекарка із Гостомелю. На початку бойових дій у своєму підвалі дала притулок кільком родинам. Разом переживали обстріли, нестачу продуктів, води. Однак вирішальною причиною виїзду стало не це. Діти психологічно просто не витримували. І тоді Зоя та її товариші за нещастям наважилися на самостійну евакуацію.

Доводилося вискакувати з машини, падати на землю, але і вона, і сусіди змогли врешті-решт вибратися із зони бойових дій. Зоя назавжди запам'ятала смак соломки та хліба, якими її пригостили у якомусь будинку, де вона заночувала під час втечі.

А коли повернулася до Гостомелю, виявилося, що бібліотека вціліла. І люди потягнулися туди за спокоєм та спілкуванням.