Форманчук Дмитро Андрійович, Комунальний заклад «Вінницький ліцей №7 ім. Олександра Сухомовського», м. Вінниця, 11 клас
Вчитель, що надихнув на написання есе — Засімович Олена Іванівна

«1000 днів війни. Мій шлях»

Тисяча днів війни… Це більше, ніж просто цифра. Для когось це лише три роки, а для інших – майже вічність.

За цей час змінилося все: і наше життя, й ми самі. Війна зачепила кожного, відібрала спокій, змінила наші мрії, змусила переосмислити звичне. Коли все почалося, я був зовсім іншим. Важко згадати, як це було до війни, адже зараз мирне життя здається чимось далеким.

Тоді я мріяв про звичайні речі: хороші оцінки, канікули, зустрічі з друзями. Зараз це здається неважливим. Війна навчила мене розуміти, що по-справжньому цінне — це життя, свобода та сім’я. Щодня я прокидаюся й дякую за те, що мої рідні поруч.

За тисячу днів війна принесла стільки втрат, що важко навіть усвідомити. Я бачив, як руйнуються будинки, як розділяються родини, як змінюються обличчя людей. Дорослі навколо стали більш серйозними й зосередженими. Мої друзі теж стали іншими: ми рідше говоримо про веселе, більше обговорюємо майбутнє.

Війна навчила нас бути сильними, але не озлобленими. Ми вчимося підтримувати одне одного і ділитися, навіть коли самим нелегко.

Волонтери, військові, лікарі — справжні герої нашого часу. Щодня вони ризикують собою, щоб ми могли жити. Дивлячись на них, я розумію, що сміливість і добро не мають меж.

Але війна несе й надію. Надію на те, що рано чи пізно все це завершиться. Надію на перемогу, на мирне майбутнє без страху. Ми чекаємо, віримо й боремося.

Тисяча днів війни — це також тисяча днів віри в те, що справедливість переможе. Думаючи про майбутнє, я мрію про той день, коли війна стане частиною минулого, а не нашого сьогодення.

Ці тисяча днів навчили мене цінувати кожен мирний день. І коли настане мир, я впевнений: ми станемо сильнішими, мудрішими, але також добрішими й ще більш єдиними.

Ці тисяча днів назавжди змінили нас, але не зламали. Я вірю, що настане день, коли ми скажемо:
«Ми перемогли, ми вільні!»