Напередодні повномасштабного вторгнення Марина святкувала свій день народження і навіть уявити не могла, що чекає її наступного дня. Племінники знаходилися в дитячому таборі в Ірпені, тому головною тривогою родини було вивезти їх звідти. А після того, як ракета пролетіла буквально над головою, стало зрозуміло, що дітей треба вивозити закордон. Через півроку Марина повернулася в Київ – дуже хотілося, щоб діти пішли саме в український садочок. Зараз мрія одна – щоб їх дитинство було в мирній Україні.