Валентина Олександрівна живе в Мар’їнці, поруч із Донецьком. Каже, що раніше це було місто, куди можна було завжди приїхати, займатися культурним і духовним розвитком, і дуже сумує, що зараз нема такої можливості. Через війну мати втратила зів, внаслідок нервового напруження і стресу в подальшому її паралізувало.  Жінка вдячна за надану їй та її рідним допомогу і сподівається на швидке настання миру.