«Коли, зараз, повторні прильоти, то це набагато страшніше», – розповідає Олеся Шевченко із Щастя. Переживши події 14-15 років, люди не хочуть, щоби подібне відбувалося з ними знову. Під час бойових дій жінка, разом з маленькою дитиною, постійно ховалися в коридорі, де немає вікон.
У Олесі друга група інвалідності і, до початку воєнних дій, вона їздила на лікування до Луганська. Наразі, коли дороги закриті, такої можливості немає. І немає можливості отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Через це здоров'я жінки погіршилося, і вона пересувається на інвалідному візку.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.