У перший день війни ми займалися прибиранням біля будинку. Все було як завжди. Ніхто не міг повірити в те, що відбувається, але з'явилися танки. У селищі були поранені, руйнування, в основному по околицях.
Стало дуже страшно. Ми не знали, що робити. Були думки виїхати, але ми залишилися. Стало проблематично поїхати до родичів. Хотілося б, звичайно, забути все, але це не забудеться. Я втратила близьких, все це відбилося на нервах.
Нам допомагав Фонд Ріната Ахметова і церква.
Мрію, щоб все нормалізувалося і не було нескінченних очікувань.
.png "Імена")
