Галина Іванівна, жінка з великим серцем, стала частиною волонтерського руху, що підтримує українських військових, готуючи для них їжу. Її ранок 24 лютого розпочався як звичайний робочий день. Вона прокинулася, щоб зібратися на роботу, але крізь сон почула звуки, схожі на постріли. Галина подумала, що десь неподалік розпочалося полювання, адже тривога і війна здавалися їй чимось далеким та нереальним. Проте невдовзі все змінилося.