Бибко Павло, 11 клас, Костянтинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16 Костянтинівської міської ради Донецької області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шиманська Юлія Юріївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

До початку повномасштабної війни я жив у Костянтинівці. Це було звичайне життя: школа, друзі, плани на майбутнє… Але лютий 2022 року змінив все. Почалася велика біда: руйнувалися будинки, гинули мирні люди, і коли ситуація в нашому місті стала нестерпно напруженою, коли перші тривожні дзвіночки залунали все частіше, а в повітрі відчувався запах небезпеки, ми з родиною з важким серцем прийняли рішення про переїзд до Києва.

Спочатку здавалося, що тут буде легше, але виявилось по-іншому: почалися повітряні тривоги, відключення світла, новини кожного дня були важкі.

У цей момент я якось сам для себе вирішив - треба чимось зайнятись, не просто сидіти, потрібно собі допомагати жити далі, бути корисним для рідних, батьків, друзів, вчителів. Почав вчити англійську. Сам, без репетиторів, просто з телефона. Завантажив кілька додатків, дивився відео, читав прості тексти. Було складно, особливо на початку, але з кожним днем ставало цікавіше. Рідні мене підтримували - казали, що це класна ідея, і що в мене точно вийде. І це дуже допомагало. Трохи пізніше мене затягнуло 3D-моделювання. Я знаходив різні програми, застосунки, почав дивитися уроки: спочатку нічого не розумів, але поступово почав робити якісь прості штуки. У голові з’являлись ідеї,  уявляв, як це має виглядати, і пробував повторити. Коли вийшла перша модель, скинув її друзям, і вони сказали: "Ого, це круто!" Мені стало приємно.

Я помітив, що став трохи іншим - серйознішим. Почав більше думати про майбутнє, став організованішим. А найголовніше - зрозумів, що навіть коли навколо все змінюється, можна знайти щось, що тримає тебе. І що підтримка близьких - це величезна сила.

Я пам'ятаю, яким було моє місто до війни, і мрію про той день, коли знову зможу жити без страху, вільно дихати на своїй землі. І цей день обов'язково настане. Треба жити, щоб його зустріти. Треба берегти світло в собі, щоб освітити шлях до перемоги. Зі мною мої рідні, які вірять в мене та підтримують. А це і є моє світло…