Я – Ярослава. Моїй донечці 4 роки, а синочку – 5 місяців.

До війни ми жили у смт Велика Лепетиха Херсонської області. Зараз живемо у Миколаєві.

Наша сім'я – це 4 людини. Чоловік – поліцейський, який на гумовому човні втікав з окупації на підконтрольну Україні територію.

Я – державний виконавець. Разом з донькою, дитиною з інвалідністю, змогли в останній "хвилі" виїхати через Василівку на підконтрольну територію. Під час війни народився син.

Живемо тільки вірою у те, що наш дім буде вільний від окупантів і ми знову зможемо повернутися...

Змушені були покинути своє село, свій будинок, друзів... Всі дитячі іграшки (та всі речі взагалі) залишилися на лівобережній Херсонщині, а потім все викрали окупанти.

Мрію про Перемогу і можливість жити вдома, побачити бабусю і діда.

Мрію про Перемогу і можливість жити вдома, побачити бабусю і діда