Мої діти ведуть активний спосіб життя і постійно розвиваються в різних напрямках. Життя нашої родини після 24 лютого стало часом випробувань, і у цей час діти стали моєю головною опорою, кожен по-своєму справляючись із навантаженням.

Син, Максим (15 років), віддає перевагу спорту та дисципліні. Поки батько на фронті, він не гає часу: обраний ним шлях - це шлях особистого розвитку. Окрім серйозних занять у тренажерному залі (силові тренування з результатом у жимі штанги 50 кг), він активно грає у волейбол та настільний теніс. Максим самостійно вивчає методики тренувань, формуючи витривалість і цілеспрямованість. Окрім спорту, він самостійно освоює сферу цифрового маркетингу - арбітраж трафіку та створення контенту в TikTok, прагнучи бути фінансово незалежним уже зараз. Головною мрією Максима є всебічний саморозвиток: він хоче досягти висот у спорті, побудувати атлетичне тіло та стати експертом у цифровій сфері. Також він мріє про велику подорож Європою, щоб набратися натхнення для власних проєктів. Його мрія — це шлях постійного вдосконалення себе.

Дочка, Настя (11 років), поєднує творчість і самоосвіту. Вона навчається в музичній школі у класі гітари та дуже любить читати книги, що розвиває її кругозір і уяву. Також Настя відвідує церковну школу, де отримує важливе для неї духовне виховання. Це допомагає їй зберігати спокій і внутрішній баланс. Заповітною мрією Насті є подорож навколо світу. Вона мріє побачити різні країни, знайти друзів у кожному куточку планети й щиро вірить, що в майбутньому зможе здійснити цю мандрівку разом із родиною. Для неї світ - це велика сцена для творчості та пізнання.

Незважаючи на різні захоплення - від волейболу та IT до музики й читання - діти залишаються дружною командою і часто проводять час разом. Їхні хобі допомагають їм відволіктися від повсякденних турбот поза цифровим простором.

Проте останні роки стали для них серією важких психологічних випробувань. Діти не були безпосередніми свідками бойових дій, хоча звук безпілотників та літаків доходили до нас. Найбільшим ударом стали втрати близьких: у травні 2024 року пішла з життя бабуся, а на початку 2025 року сім'я пережила загибель дядька. Окрім цього, постійним фактором стресу є стан батька - сапера і пілота дронів, який пройшов Лиманський та Курський напрямки, отримав поранення та контузії. Його регулярні відрядження на фронт та важкий психологічний стан після повернення створюють напружену атмосферу. Діти гостро відчувають ці зміни, що призводить до фонової тривожності.