Миколаївка постійно під обстрілами. Я сиділа в підвалі вісім місяців з першого дня війни. Вибухи були дуже сильними: щоразу я думала, що це мій останній день. У моєму будинку вибиті вікна, відновити які я не можу через маленьку пенсію. Роботи в Миколаївці немає. Мій син не може нікуди влаштуватися. 

Найбільше мене шокує перспектива залишитися без житла. Я не зможу купити квартиру. Сподіваюсь, мені не доведеться нікуди виїжджати.