Я жила під обстрілами з першого дня війни. Закрились магазини та аптеки. Там постійно сиділа в підвалі. Мою хату спалили, тож я залишилась на вулиці. Жахливо зараз це усвідомлювати.

Я переїхала в Слов’янськ. Постійно переїжджаю, зараз знімаю кімнату у гуртожитку. Живу з сином. Поки так. Що буде далі, не знаю. Зараз намагаюсь працювати. Чекаю, коли закінчиться війна. Хочу придбати маленьку хатинку. Пенсії в мене не буде, дуже не хочу доживати вік на вулиці.