Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Вікторія

«Мої рідні всі живі – це для мене найголовніше»

переглядів: 194

Дівчина їхала з дому без речей, бо сподівалася повернутися за декілька днів

У день початку війни я спала, але прокинулася від того, що мені зателефонували батьки і все розповіли. Це все шокувало мене і шокує до сьогоднішнього дня.

Одразу я виїхала з Маріуполя до Львову й не переживала той жах, що там був. В мене всі рідні живі, і це найголовніше.

Дорога до Львову була важкою, але я доїхала. Моя сім’я вивозила тваринок, а я поїхала без нічого, без речей взагалі, бо сподівалася, що повернуся через декілька днів. Але я поїхала відразу до Львова, потім у Польщу, а зараз повернулася в Україну.

Я дуже хочу, щоб цією весною все вже закінчилося. Перемогою, звичайно. Сподіваюся, що Маріуполь відбудують і ми повернемося туди жити та працювати. 

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки переїзд обстріли безпека та життєзабезпечення внутрішньо переміщені особи перший день війни Обстріли Маріуполя
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій