З першого дня війни росіяни били по місту. Не було води, світла й газу. Ми з дружиною не хотіли виїжджати з міста. Думали, що все це швидко закінчиться. Я народився під час Другої світової війни. Гадав, що події тих років ніколи вже не повернуться. Я помилявся. Настав час, коли потрібно було виїжджати з Оріхова. Моя квартира пошкоджена.

Зараз я з дружиною живу в Запоріжжі. Не знаю, коли це все скінчиться. Нічого доброго немає в тому, що відбувається.  У мене пенсія маленька. Зараз допомагає гуманітарна допомога. У моєму віці важко вже справлятись зі стресом. Сподіваюсь, що доживу до миру. Дуже б хотілось світлого майбутнього для наших дітей.