Гаврилюк Софія, 9 клас
Поліський ліцей
Вчитель, що надихнув на написання есе: Білошицька Алла Олексіївна

Моя Україна майбутнього

Для мене моя Україна майбутнього – це мирна країна .

Мир для мене - це спокій та воля. Мир для мене - це коли додатку «Повітряна тривога» немає серед переліку додатків на телефоні, коли по новинах не оголошують про загиблих протягом минулої ночі; коли військові, більшість з яких стали військовими після 24 лютого, разом із сім’ями, а не на лінії фронту, усвідомлюючи, що можуть більше не побачитись з рідними. Коли сім’ї разом, а не нарізно; коли діти посеред уроків не спускаються в укриття і не вважають це нормальним явищем. Коли гул літаків та відлуння вибухів назавжди зникнуть і про них ми ніколи не згадаємо. Коли засинаєш з планами на завтра і не думаєш над тим, чи будеш ти жити.

Прикладів, що для мене означає слово “МИР”, я можу навести хоч мільйон, але його значення залишиться незмінним: це світ без тих, хто зруйнував життя мільйонів в Україні; це світ без насильства; світ, у якому ти можеш планувати своє майбутнє. Тепер коли вітають на різні свята і бажають миру, для мене це найкраще побажання з-поміж всіх можливих.

Моя Україна майбутнього, окрім того, що буде мирною, буде вільною, згуртованою нацією, яка розмовлятиме рідною мовою, мовою наших предків та сучасників, які так боролися за неї та наш суверенітет.

Хочу, щоб всі українці мали чітке розуміння про завтра, пам’ятали наше вчора, та знали, що тільки спільними зусиллями можна багато чого досягти, а не об’єднуватися тільки тоді, коли приходить біда. І звісно, моя країна в майбутньому буде процвітаючою, економічно сильною і самостійною. У нас є все для того.

Бути українцем – це гордо. Тож ми маємо цим пишатися і забути про комплекс меншовартості, нав’язаний нам росіянами.