Війна мене застала в селі Павлівка. Обстріли почались відразу, бо село біля кордону. Я опинилась «на нулі». Обстріли були дуже сильними. Не було води, світла й газу. Не працювали магазини та аптеки. В селі не працювало нічого. Волонтери привозили гуманітарну допомогу. Ліки як могла, так і доставала. Я постійно бігала в погреб. Моя хата згоріла, залишилась тільки стіни. 

Я виїхала до Сум до сестри. Нічого з соболю не взяла, все залишилось вдома. 

Мій брат залишився в Павлівці. Він не може виїхати, бо росіяни постійно запускають дрони. Не дають евакуюватись мирним мешканцям. 

Зараз я чекаю тільки миру. Дуже хочу повернутись додому.