Моя донька захоплюється музикою та спортом, а зараз мріє навчитися цікаво вести блог і знайти у цьому свій власний напрям. Проте вона дуже скуто почуває себе на сцені - цей страх з’явився не просто так. Наша родина з настанням війни втратила все майно, бо наше місто опинилося прямо на лінії розмежування. Страх за життя змусив нас покинути все і рятуватися.

Моя дитина дуже тяжко соціалізується, бо в неї підірвана внутрішня безпека і надія на світле завтра. Я працюю, але більшість грошей витрачається на оренду житла, а емоційний стан залишається розбалансованим. Ми намагаємося жити далі, але пережите не відпускає.

Найстрашнішим моментом для нас стали обстріли нашого будинку 4 березня. Саме тоді дитина на власні очі побачила, як руйнується наш світ. Цей досвід залишив глибокий слід, і тепер кожен крок до звичайного спілкування дається доні з великими зусиллями.