У перший день війни наді мною літали ракети. Я відчула переляк. Під час обстрілів було дуже важко. Найбільше мене шокувало, коли моя донька на колінах стояла переді мною і кричала: "Мамочка, мені дуже страшно!" Після цього вона з онуками виїхала за кордон. Я залишаюсь з чоловіком і сином, які працюють на залізниці. Не можу їх покинути та виїхати. Я вірю в перемогу ЗСУ. Сподіваюсь, що після війни ми все відбудуємо.