"Морально дуже важко. Доводиться починати все спочатку"

У Маріуполі ми мешкали останні сім років. Наша родина з Кривого Рогу. Мій чоловік військовий і з 2014 року, коли почалися події у Маріуполі. Він захищав місто, у нього є нагорода. Нам довелося переїхати до Маріуполя. Ми бачили, як він почав відбудовуватися, оживати, процвітати на наших очах. Місто стало гарним, радісним, квітучим, розвиненим. Стільки було зусиль вкладене у Маріуполь, але прийшла війна. Чоловік продовжує захищати Україну і всіх українців, але міста, на жаль, немає. 

У перший день повномасштабної війни о четвертій ранку ми почули гучні вибухи, і зрозуміли, що це щось недобре. І це не повторення 2014 року, а щось набагато страшніше. Нам довелося вирішувати долю нашої родини у той перший страшний ранок. Ми змогли виїхати, але все там залишили. Переїхали до Кривого Рогу. 

Морально дуже важко, бо наша родина у Маріуполі почала життя спочатку, і сім років ми дуже багато зусиль вкладали у наше життя, у побут, у наше майбутнє. Але завдяки моїм батькам, які живуть у Кривому Розі, ми отримали велику підтримку. 

Приємні події у мене пов'язані з родиною. Я пишаюсь своєю донькою, яка змінила чотири школи за сім років, але досягає високих результатів у навчанні, вона відмінниця. Це - наша перемога. 

Війна закінчиться, коли ми не тільки оборонятимемось, але й будемо наступати, щоб вигнати всіх орків. Нам потрібно більше допомоги, щоб ми могли дати їм відсіч.