Я прийшла до церкви просити не тільки про закінчення війни, а й про зцілення молодшого сина Віталія. Коли на початку війни ми покидали місто, то потрапили під обстріл. Віталію тоді було чотири роки, і він почав дуже сильно заїкатися.
Далеко від дому прожили трохи більш ніж рік, залишилися без грошей і засобів до існування. Довелося повернутися. Віталік пішов у перший клас. Наше місто мирним він уже не пам'ятає.
Щоразу я з завмиранням серця чекаю повернення дітей зі школи. Нещодавно ледь не загинув мій старший син. Він ішов додому – і тут почався обстріл. Він встиг відштовхнути дружину за гараж, а сам прикрив собою дитину.
Я – багатодітна мама. Не можу піти на роботу, тому що її просто немає. Підприємства закриті. Влаштуватися на роботу в містах у лінії вогню взагалі неможливо.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.