Кардинальні зміни. Все залишилося вдома, будинок, всі речі, робота, родичі... Наразі ми вимушені починати абсолютно все з повного нуля. Дитині дуже складно знайти нових друзів, вона стала замкнутою та плаксивою.

Страх. Кожного дня очікували в окупації, що зараз хтось прийде і вб'є або ще гірше - буде знущатися чи скривдить дітей. Кожен день був в очікуванні смерті. Молилися не вижити, а померти легко.

В окупації ми встигли запастися трохи продуктами і нам вистачало. А після переїзду дуже допомагали гуманітарні центри.