24 лютого я була вдома разом з дітками та чоловіком .
Труднощі почались, коли чоловік залишився без роботи. Почались сильні та часті обстріли.
Найбільше шокувало, коли заїхали гради та почали стріляти, а снаряди розривалися над нашим будинком. Молодші діти заспокоювали старших, коли гучно стріляли. Нам доводилось спати на підлозі в одній кімнати через постійні обстріли.
Зіткнулися з нестачею їжі та гігієни. Важко було дістати дитяче харчування і підгузки для найменшого синочка.
Війна розставила усі крапки над «і». Я зрозуміла, хто може допомогти у важкий час, а до кого не потрібно звертатися.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.