Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Настя Некрасова

«Моє гарне місто стало страшним і чорним через війну»

переглядів: 4565

Зугрес – дуже маленьке місто й гарне, яскраве таке, багатоповерхове. Коли я нещодавно приїхала туди, бо там мої хрещені, воно стало повністю чорно-білим. Воно просто згасло, перетворилося на страшне, нудне місто.

Моє гарне місто стало страшним і чорним через війну

Там страшно ходити вулицями, бо там немає доріг, там розбомблено. Моя улюблена школа, де я навчалася три роки, була без даху, без вікон і майже без стін. Це дуже боляче, тому що в цьому місті живуть мої рідні люди.

Наше місто почали атакувати, і тато сказав, що якщо ми зараз не виїдемо, то ми більше не виїдемо ніколи. І треба в Україну їхати.

Коли я прийшла зі школи, дивилася з мамою новини. Почали розповідати про Майдан, що там були всякі обстріли й показали, як люди вмирали – мені стало страшно. А потім, коли я йшла зі школи, нашою вулицею поїхали танки, і один снаряд упав десь за кілометр від мене. Мені тоді дуже стало страшно, я прибігла до мами. Вночі батьки поговорили й наступного дня вранці, о п'ятій годині, ми виїхали.

Моє гарне місто стало страшним і чорним через війну

Раніше сильно хотіла повернутися, а потім, коли я подивилася фотографії, коли поїхала в те місто, воно, правда, стало чорним. Воно стало дуже страшним, мені навіть страшно було гуляти моєю квартирою – там, де я жила. Усе було не таке, як раніше, воно потемніло.

Озеро, де ми завжди купалися, усе в мінах, і там навіть стоїть пам'ятник, що був обстріл. У нас електростанція стояла, і якщо влучить, то половина Донецька залишиться без світла, і завжди хотіли в неї влучити. Було літо, усі пішли на пляж, і померло десь людей триста. Просто обстріляли літаки. Там стоїть зараз пам'ятник.

Моє гарне місто стало страшним і чорним через війну

Війна… Мені здається, я б намалювала щось темне, тому що ось є в житті щось яскраве, смуга, а ось війна. Це окрема історія, яка завдає болю всім.

Вона не залишає байдужим кожного. Усі, навіть діти маленькі, вони майже не знають, що це, але для них війна – це найстрашніше.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Зугрес 2014 Відео Історії мирних діти 2014 переїзд психологічні травми
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій