Я чекала, що буде евакуаційний коридор. Бачила, як тікали люди з Донецької області, але їх не пропускали росіяни. Я жила без світла, води й газу. Дякую людям, які дозволяли брати воду в криниці. Готувати їжу з цієї води було неможливо, вона годилась тільки для технічних потреб. Дітям було дуже страшно під час обстрілів. Страшно, коли окупати ходили під вікнами з автоматами. Моїх знайомих розстріляли.

Мене шокувало, що окупанти так легко зайшли в Запорізьку область. 

Мені важко було виїхати з міста. Коли я виїжджала, місто обстріляли з "Градів", але я вирішила їхати далі. Страшно було на блокпостах. Росіяни оглядали речі. Зараз я живу в Запоріжжі. У майбутньому хотіла б повернутись додому.