Херсон окупували у перші години після початку війни. Мої діти та онуки постійно плакали. Всім було дуже страшно, бо по місту ходили окупанти. Я нічого не потребувала, бо мені допомагали добрі люди. Мене шокувало, що взагалі війна прийшла в мою країну. Я виїхала з дітьми моїх друзів. Негараздів у дорозі не було. З собою забрала й кішку. 

За час війни я навчилась долати стрес, хоча моїх дітей немає поряд зі мною: син служить, донька виїхала за кордон. Кожного дня я чекаю тільки миру, щоб мати змогу обійняти рідних. Дуже хочу, аби всі повернулись додому.