О четвертій ранку я почув вибухи у Каховці. Подзвонив доньці, а вона повідомила мені, що почалася війна. Село Суханове, де я живу, почали обстрілювати росіяни від першого дня. Потім взагалі його окупували. Звісно, що магазини й аптеки закрились, почалась гуманітарна катастрофа. За продуктами я їздив у сусіднє село за сто кілометрів. Пів року прожив у тотальній блокаді. 

Коли село визволили ЗСУ, стало набагато легше. Почала працювати інфраструктура, завезли продукти та потроху відновили комунікації.

Я нікуди не виїжджав з рідної домівки. Мої рідні та близькі залишились у Новій Каховці. З ними немає зв’язку, приїхати до них неможливо. Сподіваюсь, що Україна переможе та я зможу обійняти рідних.