Коли почалася війна, моє село опинилось в окупації. Виживати було дуже важко через постійні обстріли та моральний тиск з боку росіян. Спочатку я намагався контактувати з окупантами, але потім зрозумів, що це небезпечною. Я просто хотів зрозуміти, навіщо вони до нас прийшли.

Коли росіяни сказали, що є останній шанс виїхати, я з родиною евакуювався.

На автівці ми їхали до Запоріжжі близько восьми годин. Я зараз живу тут, деякі рідні залишаються в окупації. Я сподіваюсь, що Україна скоро переможе. Своє майбутнє я бачу тільки в Україні.