У мене є чоловік і троє дітей. Ми жили в місті Пологи. 14 квітня виїхали в Запоріжжя, бо нам набридло ховатися в підвалі, і діти перестали спати.

Про початок війни я дізналася на роботі. У місті почалася паніка. Люди скуповували все в магазинах. 

Нас вивіз волонтер. Коли ми доїхали до першого українського блокпосту, дуже зраділи. Військові приязно поставились до нас, підняли настрій дітям. 

Мої батьки й сестра залишилися на окупованій території. Там дуже поганий зв’язок, тому нам рідко вдається додзвонитися до них.

У Запоріжжі ми добре облаштувалися. Я вийшла на роботу. Єдина проблема – не можемо знайти дитині логопеда. 

Дуже хочеться повернутися додому.