"Смерчі", "Гради" й снаряди прилітали у Малу Токмачку після початку війни. Там не було світла, води й газу. Обстріли тривали і вдень, і вночі. Я була в Запоріжжі, а ось мої батьки опинились у скрутному становищі. У будинку вилетіли вікна й двері. Село перетворилось на руїни. Там немає шкіл, дитячих садків, магазинів та аптек. 

Мої батьки виходили з села пішки. Їх на машині підхопили знайомі. Зараз батьки живуть у мене. Тато пережив інсульт. Емоційно всі виснажені.

Мої рідні пішли захищати країну. За час війни ми втратили багато чого. 

Зараз я чекаю тільки мир. Вірю в ЗСУ і нашу перемогу.