У 2014 році я виїхала з Луганська, потім виїхала до Києва на навчання. Повномасштабне вторгнення мене застало в столиці. Мені зателефонували батьки і сказали, щоб я збирала речі. У місті почали лунати вибухи. Я швидко виїхала на Захід України. 

Батьки виживали в Сєвєродонецьку. Там були сильні обстріли. Не було світла, води й газу. Відключили опалення, люди жили в холоді. Мої батьки ходили під обстрілами в магазин, бо продуктів не було зовсім. Їм вдавалося розвозити продукти нужденним, хто не міг допомогти собі сам.

Я просила батьків виїхати якомога швидше. 

Переживати війну мені допомагає підтримка близьких. Багато моїх рідних залишилося в Луганській області. Я б хотіла повернутися до Луганська. Дуже хочу побачити рідне місто.