Разом зі старшим сином та малорухливою мамою Ганна жила у Приморському районі. Подруга, яка евакуаційним поїздом виїхала до Польщі, зателефонувала і сказала: "Ідіть із міста. Його знищуватимуть". А як йти без машини і з тяжкою мамою? Анна протрималася у своєму будинку 41 день.

"З 28 березня в нашому районі неможливо було підняти голови. Наш будинок був єдиним відносно цілим. Син пішов за водою. Пряме влучення в будинок. Сина контузило. Треба намагатися йти. 4 квітня рано вранці пішли на Мелекіно. Вже горіли Черемушки. Гроші закінчилися. Вся дорога порита снарядами. Ішли під обстрілами. Була впевнена, що не виживемо", - згадує мешканка Маріуполя Ганна.