Моє село вже два роки окуповане. Я встигла виїхати до того, як в село зайшли росіяни. Обстріли були сильними. Ракети і снаряди літали постійно навкруги. Село горіло у мене на очах. Я сиділа в погребі, боялась, що до мене прилетить. Світла, газу та води не було. Воду підвозили та давали набирати. 

Я полишила рідний дім, взявши з собою тільки документи і одну сумку.

Зараз в селі повністю розбите все. Мого будинку більше немає.

Я живу в Запоріжжі, винаймаю житло. Мрію тільки про мир. Дуже хочу повернутись у рідне село. Я готова жити навіть на руїнах.