Перший день війни мене застав вдома. У селі були страшні обстріли. Мого чоловіка вбили, я живу зі свекрухою та двома дітьми. Свекор помер минулого року.

Ми нікуди не виїжджали. Зараз важко підіймати дітей на ноги, бо я залишилась без роботи після того, як я там втратила свідомість. 

Я дуже хочу, щоб закінчилась війна. У мене маленькі діти, їм потрібно зростати у мирі. Майбутнє я бачу в процвітаючій країні, буде робота, працюватимуть школи та дитячі садки.