У перші дні війни почали їхати колони російської техніки. Село окупували, і я опинилась у пастці. Мій чоловік не міг виїхати через те, що він військовий. Росіяни брали його в полон та знущались з нього. Це було дуже страшно. Коли чоловіка відпустили, я чекала лише на ЗСУ. Продуктів не вистачало, але я не брала допомогу від росіян. 

Коли наші військові зайшли до села, я дуже зраділа. Емоцій було багато. Я відчула, що закінчився цей жах. Зараз я чекаю на завершення війни та встановлення миру.